Азіатські аппліканти вибирають Китай
Якщо китайці навчилися шити якісний одяг і робити комп’ютери, вони напевно зможуть розробити якісні програми МВА. А для всіх решті бізнес-школ у всьому світі це означає зростання конкуренції.
Пол Фе (Paul Foo) має всі шанси на успішне надходження на найпрестижніші американські програми МВА. Випускник Cambridge University, він протягом трьох років працював в одному з інвестиційних банків на своїй батьківщині – в Малайзії.
Коли Фе подав заяви в декілька бізнес-школ, Berkeley запропонувала йому стипендію, що покриває половину вартості навчання, а в Thunderbird обіцяли сплатити всю суму. Дійсно принадно, але Фе турбували складнощі з отриманням візи.
Він чув масу реальних історій про те, як після літніх канікул деякі слухачі МВА з країн Азіатського регіону були вимушені по шість місяців чекати дозволу на повторний в’їзд в США. Він також чув про труднощі пошуку роботи в США, з якими стикаються іноземні студенти.
Тому Фе вирішив поступити в шанхайську China Europe International Business School, де і вчиться зараз на другому курсі. Він навіть відмовився від стипендії Fulbright Scholarship, яка вважалася йому, якби він поїхав вчитися в одну з бізнес-школ США.
Азіатські менеджери, прагнучі отримати ступінь МВА, все частіше відмовляються навіть розглядати можливість надходження в американські бізнес-школи. Причина криється в надмірно строгих правилах імміграційного законодавства. Натомість вони вступають до китайських шкіл бізнесу, де їх привертають широкі перспективи, пов’язані з швидким зростанням національної економіки.
У зв’язку з цим число заяв від азіатських кандидатів впало в американські бізнес-школах на 50%.
За словами голови комісії AACSB Річарда Соренсена (Richard E. Sorensen), пов’язані з цим фінансові втрати вельми ощутіми, адже на американських програмах МВА слухачі з Азії зазвичай платять повну вартість.
В Китаї попит на освічених менеджерів високий як ніколи. Адже для управління економікою, що стрімко росте, потрібні якісні кадри. У 1991 році дев’ять китайських університетів отримали від міністерства освіти право на навчання менеджерів з привласненням їм ступені МВА.
Після цього ринок МВА постійно розширювався. Школа China Europe, наприклад, відкрилася в 1994 році завдяки угоді між урядами Китаю і Європейського союзу. А сьогодні в Китаї є 95 університетів, що пропонують програми МВА різних форматів, причому переважна більшість їх них відкрилося протягом останніх десяти років.
Саме чинник молодості і складності із збором інформації не дозволили китайським програмам взяти участь в рейтингах Forbes.
По словах Соренсена, спочатку інтерес до китайських програм МВА був слабким, а професорів не можна було назвати першокласними, тому що більшість з них самі отримали свої ступені не так давно.
Сторінки: 1 2